5 дивовижних локацій нашого проекту

Існує поширена думка, що айтішник – це людина, яка постійно сидить за комп’ютером, працюючи тільки з кодом, і лише зрідка, як виняток, розмовляє з PM’ом або представником замовника. Однак бувають проекти, з якими життя йде зовсім інакше. Сьогодні ти їдеш у парламент Індії, потім потрапляєш на стадіон у Бразилії, а ось – упс! – ти у тюрмі в Мексиці. Але хвилюватися не потрібно, це ненадовго: наступна зупинка – гігантський завод у США, а далі – подорож до алмазного кар’єру у Ботсвані. Про всі ці локації ми дізналися безпосередньо за час участі у проекті NICE у GlobalLogic.

NICE Systems – це міжнародна компанія, що розробляє рішення для підвищення рівня безпеки на підприємствах, збільшення їх операційної ефективності, запобігання фінансовим злочинам, забезпечення дотримання правил і покращення бізнес-результатів.

Завдання нашої команди – аналізувати різноманітні системи безпеки (системи контролю доступу, GPS-трекери, радари і т.п.), встановлені у певних приміщеннх і на територіях підприємств, та інтегрувати їх у єдину легко керовану систему. Для цього ми розробляємо гейтвеї – невеликі додатки, що адаптують інформацію, яка надходить із встановлених систем безпеки. Ми також налаштовуємо ситуатори – пристрої, які надають оператору своєчасні і зрозумілі попередження про інциденти, на які можна швидко відреагувати.

Часто такі системи неможливо встановити дистанційно, тому ми вирушаємо до локацій і проводимо інсталяцію безпосередньо на місці. Далі – наші найцікавіші локації, частину з яких ми відвідали.

“В індійському парламенті може не бути Інтернету,
але стандарти безпеки – на найвищому рівні”

Одна з моїх найбльш захоплюючих подорожей – це поїздка в Індію. Незадовго до мого приїзду перед входом у місцевий парламент відбувся теракт, тому заходи безпеки були посилені. Наприклад для того, щоб увійти в парламент, потрібно було пройти по коридору з колючого дроту, в кінці якого стояв охоронець з автоматом і цілився у груди всім, хто заходив.

Більше того, у парламент було заборонено заносити будь-які електронні пристрої. З собою можна було взяти тільки блокнот, олівець і CD-диск, але і їх довелося згодом залишити у приміщенні. Такі обмеження, тим не менше, не здалися мені такими вже серйозними, оскільки у будівлі, так чи інакше, не було Інтернету.

“У мексиканській тюрмі вражаюча система безпеки.
Необхідно запобігти втечам ув’язнених, а також забезпечити захист від їх “друзів”, які можуть атакувати в’язницю ззовні”

Взимку 2013 року я відвідав діючу в’язницю у Мексиці, в пустелі Сонора, щоб закінчити встановлення системи безпеки. Моя частина роботи була у певному сенсі легшою ніж та, яку мої колеги виконали за півроку до того. Коли вони приїхали у пустелю, там не було буквально нічого: ні будівель, ні каналізації, ні електрики. Інженери використовували дизельні генератори для отримання електроенергії і встановлення базової системи безпеки.

Згодом, у повністю обладнаній в’язниці виникли нові труднощі. Керування усіма механізмами (дверними замками, автомобільними стоперами, кнопками тривоги і т. д.) із більш ніж 15 000 сенсорів повинно було здійснюватися через єдиний гейтвей. Я дуже старався досягти повної сумісності. І, потрібно сказати, за більш ніж 1,5 роки нам не повідомляли про жодні збої у системі, так що цей продукт довів свою стабільність.

Пізніше з аналогічною системою безпеки були запущені ще дві тюрми, і планується запуск іще десяти. Іноді у нових в’язницях доводилося робити незначні зміни у системі, для чого потрібен був перезапуск системи. Кожне перезавантаження повинно було бути затверджене начальником тюрми, і зазвичай отримання дозволу на двохвилинний перезапуск займало не менше доби.

“Навіть часточка діаманту з шахти
може коштувати тисячі доларів.
Ось чому захист від крадіжок дуже важливий”

Протягом 1,5 років мій колега Олексій віддалено надавав підтримку на проекті з охорони алмазної шахти у Ботсвані. Найскладнішим завданням виявилася інтеграція старої системи безпеки, розробленої у 1970-х, із сучасним програмним забезпеченням. У результаті Олексій зумів це зробити.

Цікаво, що на шахті немає стабільного штату надійних працівників. Місцевих мешканців наймають щоранку на один день. Працівники рееєструються і отримують бейджі, щоб відмічатися на вході і виході з шахти. Система, яку ми встановили, гарантує, що неавторизовані особи не зможуть пройти на територію. Крім того, працівники не можуть піти, доки не пройдуть процедуру огляду.

Оскільки система працює без збоїв, зараз ми починаємо роботу над схожим проектом на шахті в Орапі (Ботсвана).

“На вихідних ми зазвичай не працюємо. Але коли
король Таїланду приїжджає подивитися на наш продукт…”

Наш рекорд зі швидкості розробки був встановлений, коли ми створювали гейтвей для проекту у Таїланді. В п’ятницю після обіду до нас прийшов екстрений запит: створити гейтвей для презентації у найближчий понеділок. Взяти участь у презентації було дуже важливо, оскільки виявилося, що захід відвідає король Таїланду.

Цей гейтвей призначався для розпізнання номерів автомобілів. Система повинна була зчитувати номер на машині, що під’їжджає, і дозволяти або забороняти їй в’їзд.

Спочатку задача здавалася нездійсненною у такі строки, але ми спробували і за два з половиною дні завершили всі робочі стадії: аналіз, розробку, тестування і впровадження. Презентація пройшла успішно.

“Приємно знати, що твоя робота важлива для мільйонів людей”

Ще з одним вражаючим завданням ми зіткнулися на проекті у Бразилії. Наша команда розробляла систему контролю доступу для мережі магазинів. Робоча завантаженість цієї системи складала понад 600 000 осіб одночасно. Уявіть собі, це наче усе населення Гельсінкі разом користується нашою розробкою!

***

Ви читали “Навколо світу за 80 днів”? Здається, робота нашої команди може бути описана цією ж фразою. За рік вісім наших коллег впроваджують приблизно 130 проектів, що охоплюють фантастичне різноманіття підприємств у всьому світі. Так що крім розробки нових рішень у сфері безпеки, ми також постійно дізнаємося все більше і більше про нашу дивовижну планету.

Владислав Черниш, Senior Software Engineer, GlobalLogic